Другий контур сутнісної системної моделі бібліотеки

У міру розвитку бібліотеки як соціального інституту кожен її сутнісний елемент обростає моделями, що дозволяють робити доступним для огляду безлічі документів, користувачів, співробітників, матеріально-технічних пристроїв, вивчати їх і керувати ними, тобто оптимізувати технологію, зміст, форми і методи бібліотечної роботи.

Так як підсистеми другого і наступних контурів системи "бібліотека" є моделями (відображенням, дзеркалом) підсистем першого контуру, то відповідно на кожному рівні їх може бути тільки чотири - не більше і не менше.

Другий контур системи представлений наступними підсистемами: модель бібліотечного фонду (МВФ), модель контингенту користувачів (МКП), модель бібліотечного персоналу (МБП), модель матеріально-технічної бази (ММТБ).

Підсистему модель бібліотечного фонду утворюють ряд елементів, які грають в ній системоутворюючу роль. Найбільш відомими і розповсюдженими серед них є бібліотечний каталог, тематико-типологічний план комплектування, інвентарна книга і т.д. Моделі БФ створюються на різних етапах його формування бібліотечних персоналом.

Першим процесом формування БФ є моделювання. Прогностична модель розвитку БФ в бібліотеці може бути представлена у вигляді описової, статистичної, структурної або бібліографічної моделі. Найбільше поширення в практиці роботи бібліотек отримали описова і структурна моделі. Остання, як правило, представлена у вигляді тематико-типологічного плану комплектування бібліотечного фонду.

В процесі комплектування фонду книги та інші матеріали надходять до бібліотеки разом з супровідними документами: рахунками, актами тощо, які містять записи про цю партії. Сукупність даних супровідних документів також можна розглядати у вигляді МВФ.

Наступні моделі БФ створюються в процесі обліку документів. В якості таких виступають книги індивідуального та сумарного обліку або їх аналоги. При цьому книги індивідуального обліку зберігають модель кожного документа БФ, а в книгах сумарного обліку зафіксована його статистична модель.

Під час обробки документа створюється кілька записів, кожна з яких може виступати у вигляді бібліографічної моделі документа. Так, книжковий формуляр є моделлю документа, а їх сукупність може розглядатися в якості моделі БФ. Однак найбільше поширення в практиці роботи бібліотек отримала модель БФ у вигляді каталогів. У каталозі бібліотеки, що включає бібліографічні описи окремих документів, відображений весь фонд. При традиційній технології роботи бібліотеки, яка грунтується на карткових каталогах, таких моделей БФ може бути декілька, наприклад алфавітний, систематичний та предметний каталоги. Моделі фондів кількох бібліотек можуть бути представлені у вигляді зведеного друкованого каталогу. На національному рівні в якості моделей фонду національних документів виступають видання національної бібліографії. Бажання уявити документний потік в різних аспектах привело до формування системи бібліографічних посібників та картотек, що відображають фонди бібліотек по різних параметрах - змістом і формою документів, їх цільовим і читацьким призначенням і т.д. Системоутворюючим елементом підсистеми МВФ, в даному випадку є бібліографічний запис.

Упорядкована сукупність довідкових і бібліографічних видань, каталогів та картотек, представлених як у традиційному, так і в електронному вигляді, призначена для пошуку інформації та відомостей про документи, називається довідково-пошуковим апаратом. Фонд по відношенню до нього виконує функцію прототипу, а пошуковий апарат по відношенню до фонду - ідентифікує функцію.

Новий етап у розвитку бібліографічних моделей БФ настав з застосуванням в процесі обробки документів електронних технологій. В результаті бібліотекарі отримали можливість створювати системи, що забезпечують при одноразової обробці багаторазове використання записів і дозволяють вести багатоаспектний пошук документів. Результатом діяльності в цьому напрямку стали в першу чергу електронні каталоги окремих бібліотек, а також зведені, що відображають фонди багатьох бібліотек. Широке поширення а.практіке роботи бібліотек отримали бібліографічні бази даних, що містять відомості про документи, відібраних за певним параметру. В якості реальної стала розглядатися завдання створення електронної бібліографічної моделі національного бібліотечного фонду.

Підсистема "модель контингенту користувачів" в практиці роботи бібліотек найбільш широко представлена у вигляді читацьких квитків і реєстраційної картотеки користувачів або її аналогів, наприклад БД користувачів. Дана модель являє собою сукупність відомостей про користувачів бібліотеки. Її системоутворюючим елементом є окремий запис, що містить дані про кожного користувача.

Модель бібліотечного персоналу - це сукупність відомостей про співробітників бібліотеки. Її системоутворюючим елементом є особиста справа співробітника бібліотеки, яке знаходиться в кадровій службі і містить різні документи, що характеризують рівень його підготовки, трудовий стаж, кар'єрний ріст, відношення до виконання професійних обов'язків та ін.

Модель матеріально-технічної бази являє собою сукупність записів про МТУ бібліотеки. В якості її системоутворюючих елементів можуть виступати записи в обліково-реєстраційних документах, технічні паспорти на обладнання тощо Так, в якості моделі будівель і споруд бібліотеки виступає її архітектурний проект. Моделлю комунікацій бібліотеки є технічний проект на їх прокладку. Технічні паспорти, інструкції з налагодження та використання і т.п. являють собою модель технічних засобів та обладнання складових МТБ бібліотеки. В якості такої моделі можуть також виступати рахунки на придбання обладнання і відповідні записи в обліково-реєстраційних документах.

В інформаційному суспільстві всі ці моделі плюс самі документи (повнотекстові бази даних) переводяться в машіновоспрінімаемую форму, що дозволяє багаторазово збільшити можливості їх вивчення в різних аспектах, а також забезпечити багатоаспектні зв'язки між ними.

Государство и право