Спеціальні бібліотеки

Для позначення бібліотек, що задовольняють інформаційні потреби окремих соціальних груп, також використовуються численні терміни. Найчастіше їх називають спеціальними, спеціалізованими, галузевими, науковими. Ю.Н. Столяров навіть запропонував назвати їх елітарними, хоча потім відмовився від своєї пропозиції. Ми вважаємо, що найбільш прийнятним для позначення даного типу є термін "спеціальна бібліотекаОн утворює дихотомічне пару з терміном" публічна бібліотека ", отримав уже широке поширення у вітчизняному та зарубіжному бібліотекознавстві, використовується в національних і міжнародних термінологічних системах.

Правда, в зарубіжному бібліотекознавстві поняття "спеціальна бібліотека" найчастіше пов'язують з галузевим змістом фондів, а в якості узагальнюючого поняття нерідко використовують термін "наукова бібліотека", як це робиться, наприклад, у німецькій бібліотечної статистики. Однак ще в 1980-і роки С.М. Дубаускас звернув увагу на вузькість і неприйнятність такого підходу до розуміння спеціальних бібліотек.

Діяльність спеціальних бібліотек полягає в задоволенні особливих інформаційних потреб користувачів, викликаних різними сферами діяльності. Для досягнення цієї мети спеціальні бібліотеки формують універсальний або галузевої за змістом і універсальний або спеціалізований за формою фонд документів. Коло користувачів даних бібліотек, як правило, обмежений фахівцями, зайнятими у певній сфері діяльності, співробітниками установ та підприємств, у складі яких перебувають бібліотеки, тому доступ до бібліотеки даного типу на відміну від публічних обмежений.

Таким чином, основними типологічними ознаками спеціальних бібліотек є спрямованість на задоволення особливих інформаційних потреб, універсальний чи галузевої за змістом і універсальний або спеціалізований за формою фонд документів, орієнтація на обслуговування певних, чітко оформлених і впорядкованих груп користувачів, обмежений режим доступу. Це дозволяє визначити спеціальну бібліотеку як бібліотеку, яка задовольняє на базі універсального або галузевого за змістом і універсального або спеціалізованого за формою фонду документів особливі інформаційні потреби окремих категорій користувачів, визначені сферою їх діяльності. Як вже зазначалося вище, класифікація особливих інформаційних потреб користувачів за видами їх діяльності дозволяє виділити серед спеціальних виробничі, наукові, навчальні та управлінські бібліотеки.

Термін "виробнича бібліотека" широко використовувався в радянському бібліотекознавстві, хоча часто змішувався з поєднанням "технічна бібліотека". Основною ознакою виробничих бібліотек є задоволення ними потреб в інформації, пов'язаних з виробництвом тих чи інших товарів або послуг. Дані види діяльності здійснюються як промисловими підприємствами, так і підприємствами й установами інших сфер народного господарства. Для виробничих бібліотек характерні вузькогалузевий склад фонду та орієнтація на потреби конкретних груп користувачів, сформованих за професійною ознакою.

Деталізація інформаційних потреб, викликаних різними видами діяльності, дозволяє виділити серед виробничих технічні, сільськогосподарські, медичні, військові та інші групи бібліотек. Разом з тим необхідно відрізняти технічні бібліотеки підприємств, що задовольняють виробничі потреби, від профспілкових публічних бібліотек тих же підприємств, які задовольняють спільні бібліотечні потреби; сільськогосподарські бібліотеки, які є спеціальними, від сільських публічних; військові бібліотеки, що задовольняють професійні потреби військовослужбовців, від публічних бібліотек у військових частинах і Будинках офіцерів.

Одним з найбільш спірних в типологізації бібліотек є питання про виділення наукових бібліотек. Одні автори вважають, що науковою може називатися бібліотека, яка веде науково-дослідну роботу в галузі бібліотекознавства, бібліографознавства і книгознавства, а інші, що наукова - це бібліотека, яка сприяє научноисследовательских процесу. На нашу думку, розбіжності по даному питанню пояснюються різними підходами до розуміння класифікаційних ознак. Клас "наукова бібліотека" може бути виділений за кількома ознаками, що цілком припустимо при класифікації бібліотек, але неприйнятно при їх типологізації. Тому відповідно до соціальним призначенням до наукових необхідно відносити бібліотеки, що задовольняють інформаційні потреби, що виникли в процесі наукової діяльності.

Свою деятепьность наукові бібліотеки здійснюють на підставі універсальних і галузевих бібліотечних фондів і обслуговують в основному науковців. Як ми вже відзначали, в зарубіжному бібліотекознавстві термін "наукова бібліотека" часто використовують в якості узагальнюючого. Тому, наприклад, у німецькій бібліотечної статистикою до наукових віднесені також національні та регіональні бібліотеки, центральні галузеві бібліотеки, університетські, бібліотеки вищих шкіл і спеціальні, тобто галузеві бібліотеки окремих підприємств.

Такий підхід до типологізації бібліотек неприйнятний, оскільки кожна з названих груп задовольняє різні види потреб користувачів, а наукові потреби в більшості з них не тільки не є домінуючими, але і відсутні зовсім, як, наприклад, у спеціальних бібліотеках (в характеристиках, визначених для них німецької термінологією). Тому, грунтуючись на подальшій диференціації наукових інформаційних потреб, серед наукових бібліотек можна виділити академічні бібліотеки, що забезпечують потреби академічної науки, і бібліотеки галузевих НДІ і КБ, що забезпечують потреби прикладних наукових досліджень у відповідній галузі. Типологічні риси академічних бібліотек та їх основні групи визначені А.Н. Маслової. Безперечно, що наукові потреби користувачів можуть задовольнятися і за допомогою бібліотек інших типів, однак тільки в наукових вони є домінуючими і тіпообразующімі.

Правовой статус