Основні характеристики принципів діяльності бібліотек

Бібліотечної практикою накопичено багатий арсенал форм і методів індивідуальної роботи з користувачами і задоволення їх потреб. Будучи специфічним соціальним інститутом, бібліотека повинна орієнтуватися на цінності кожного реального і потенціапьного користувача, бути транслятором цих цінностей для інших індивідів, соціальних груп і для людства в цілому.
Еволюція бібліотеки як соціального інституту свідчить про те, що спочатку в своєму розвитку вона змушена була виходити переважно з ціннісних орієнтацій окремих особистостей, які в силу свого статусу і матеріального становища могли дозволити собі створення особистих бібліотек. З розвитком цивілізації сфера діяльності бібліотек розширювалася. З переходом до обслуговування певних груп суспільства (духовенства, знаті та ін) Бібліотека змістила свої орієнтири від цінностей окремої особистості до цінностей панівної соціальної групи. Формування націй, визначення кола національних інтересів ще сильніше розширили ціннісні орієнтації бібліотек. Вони стали виконувати функції центрів освіти, науки і культури для широких кіл суспільства. Одночасно існування декількох паралельних систем ієрархії суспільних цінностей все більше перетворювало бібліотеки в арену зіткнення різних ідей і вчень. Вони ставали безпосередніми учасниками ідеологічних баталій, винуватцями розповсюдження неугодних ідей, страждали як об'єкти матеріальної культури за "духовні гріхи" своїх творців і піклувальників. У XX в. були зроблені перші реальні кроки для перетворення людства в єдиний суб'єкт. Людство почало усвідомлювати, що єдино реальною перспективою для нього є пошук шляхів і способів органічно-діалогічного з'єднання цінностей і прав особистості з цінностями і правами людства; цінності, притаманні різним проявам "особливого" - національним і регіональним, статево та освітньо-професійними, - можуть стати в XXI ст. всього лише за допомогою ланками на шляху від особистості до людства і від нього до особистості.
Тому сучасній бібліотеці необхідно орієнтуватися на сформовану в суспільстві в даний момент систему цінностей, що складається з безлічі рівнів і варіантів. При цьому бібліотека зобов'язана дотримуватися пріоритет цінностей вищого рівня, віддаючи, таким чином, перевага загальнолюдських перед цінностями інших рівнів, національним - перед цінностями окремих соціальних груп і т.д. Поряд з цим на кожному рівні бібліотека повинна надавати користувачам доступ до всіх видів цінностей, а не тільки до одного з них.
Названі принципи мають становити основу діяльності кожної бібліотеки. Разом з тим це зовсім не означає, що всі бібліотеки зможуть їх реалізувати в рівній мірі. В залежності від статусу для кожної бібліотеки один з цих принципів необхідно розглядати в якості базового і керуватися ним в бібліотечної діяльності. Так, для особистої бібліотеки конкретної людини - це принцип відповідності цінностям індивіда, для бібліотеки партії - принцип відповідності цінностям соціальної групи, для національної бібліотеки - принцип відповідності національним цінностям.
Зазначені принципи необхідно розглядати як взаємодоповнюючі, а не протистоять один одному. Так, реалізація принципу відповідності цінностям соціальної групи не повинна суперечити принципу відповідності загальнолюдським цінностям. Це здійснимо для всіх бібліотек, у тому числі для конкретної бібліотеки певної конфесії - православної церкви, мусульманської мечеті, католицького костелу і т.д. Виконуючи свою місію, тобто активно пропагуючи певні релігійні ідеї, дані бібліотеки не повинні закликати своїх відвідувачів до боротьби з представниками іншої віри і з атеїстами способами, забороненими світовим співтовариством. Як зазначає М. С. Каган, «протиставлення цінностей однієї частини людства інший (або іншим) - загальна закономірність всієї історії, це значить, що гостра ідеологічна боротьба ... не "винахід" ... але черговий прояв пронизливого всю історію людства розколу ціннісних орієнтацій, що веде до конфронтації різних його частин. Але якщо в минулому, а часто ще й у наші дні, ідеологічні суперечки вирішувалися фізичним знищенням носіїв інших цінностей, то зараз стає все більш очевидним, що не насильство, а діалог є єдино ефективним способом вирішення духовних суперечностей ». Такий підхід дозволяє кожній бібліотеці забезпечити врахування інтересів індивіда при одночасному дотриманні цінностей, вироблених всім людським співтовариством.
Разом з тим було б наївно вважати, що бібліотеки екстремістських організацій або країн з тоталітарними режимами будуть дотримуватися у своїй діяльності загальнолюдських демократичних цінностей і свобод. Знаючи про ці цінності, вони можуть прагнути до їх реалізації в своїй діяльності, але рівно настільки, наскільки дозволяють конкретні умови. Вони змушені виконувати завдання, які ставить перед ними засновник, і сповідувати його систему цінностей.
Якщо засновники порушують закон і загальнолюдські чи національні моральні норми, то і бібліотека як елемент даної системи виступить порушником відповідних принципів діяльності. Це зовсім не означає, що вона повинна пасивно змиритися зі своєю роллю і ставати слухняним інструментом у руках диктаторів або терористів. виходячи з пріоритетності цінностей більш високого рівня, бібліотека в даному випадку повинна керуватися принципами відповідності її діяльності загальнолюдських і національних цінностей. Реалізуючи їх, вона буде прагнути придбати документи, що відображають не тільки цінності правлячої групи, але і національні, і загальнолюдські, по можливості забезпечувати доступ до них користувачів. Робота бібліотеки в даному напрямку буде сприяти зміні ціннісних орієнтацій членів суспільства, зміні режиму, а накопичений інформаційний потенціал дозволить з настанням сприятливих умов допомогти членам суспільства швидше засвоїти недоступний раніше пласт цінностей.
Реалізуючи названі принципи у своїй діяльності, бібліотека завжди буде знаходитися перед вічним протиріччям: надати користувачеві повний доступ до будь-якої інформації, в тому числі до філософських трактатів расистів і нацистів, практичним посібників з виготовлення вибухових пристроїв, дотримуючись тим самим його права і свободи, або ж обмежити доступ до певного кола джерел, вивчення яких може привести до створення реальної чи потенційної загрози для інших індивідів, певних соціальних груп чи суспільства в цілому. У першому випадку, надавши користувачам необмежений доступ, бібліотека ризикує перетворитися на інформаційний центр анархії й тероризму, у другому - прагнучи захистити своїх користувачів від "поганий" інформації, у неї є всі шанси стати ще одним органом цензури та сприяти встановленню тоталітарного режиму. Рішення даної проблеми полягає в самій сутності інформації, невід'ємним атрибутом якої є селективність.
Як ми зазначали в першому розділі, відбір здійснюється вже самою природою на перших етапах формування та сприйняття інформаційних повідомлень. Індивід самостійно вирішує, яка частина з наявної у нього інформації підлягає поширенню і в яких межах. Особливості поширення інформації, яка є власністю тієї чи іншої соціальної групи, визначаються членами даної групи. За їх рішенням доступ до неї може бути або різко обмежений, як це, наприклад, відбувається з комерційною інформацією, або, навпаки, розширений, як буває з рекламною інформацією. Тому, якщо засновником бібліотеки виступають індивід чи певна соціальна група, то вони мають право визначати умови доступу до належним їм інформаційних ресурсів - встановлювати порядок допуску в бібліотеку різних категорій користувачів, правила користування фондом, умови та строки видачі документів.

Служба упаковки