Документ

Бібліотека — це певним чином систематизоване (упорядкований) зібрання творів друку та інших небумажних документів. З бурхливим впровадженням в бібліотечну практику нових видів джерел інформації виникла необхідність знайти узагальнюючий термін для їх позначення. Найбільш поширеними серед них стали "книга" і "документ". Твори друку володіють великими перевагами, що дозволяє залучити маси до читання. Проте певними перевагами мають і так звані нетрадиційні носії інформації, і не можна їх протиставляти. З появою нових засобів інформації колишні не втрачають свого значення в сфері людського інформаційного спілкування.

В даний час до гага — один з десятків різновидів документів. Документом вважається будь-яка зафіксована у просторі та часі інформація, створена людським розумом. Форма і спосіб фіксування інформації допускаються будь-які. У цьому полягає велика принципова відмінність поняття "документ" від понять "книга", "твір друку". В даний час термін "документ" інтерпретується як матеріальний об'єкт, що містить закріплену інформацію і призначений для її передавання та використання. Для бібліотеки форма документа важлива лише з точки зору особливостей його придбання, обробки, розміщення, зберігання та використання. Тому вона не може бути байдужою до перспектив появи все нових видів документів. Елемент "документ" включає нові носії інформації: мікрофіші, магнітні диски (дискети), светооптические диски, видеомагнитные стрічки (касети), електронні книги, голограми та ін. Застосування нових носіїв інформації у бібліотеках забезпечує рішення наступних завдань: скорочення фізичних обсягів інформації, створення документальних і фактографічних автоматизованих інформаційно-пошукових систем (АІПС), розширення номенклатури бібліотечних послуг. Тривале користування екранними засобами вимагає дослідження деяких особливостей їх впливу на людський організм (органи зору). Книга залишиться органічною приналежністю бібліотеки до тих пір, поки вона буде приналежністю суспільства.

Упорядкована сукупність документів та їх зборів утворює підсистему "бібліотечний фонд", — органічну, невід'ємну частину бібліотеки. Без нього бібліотека втрачає специфіку установи, створеного спеціально для організації, формування та використання фонду документів, перестає існувати як бібліотека.

Бібліотечний фонд — неоднорідне освіту. Його структура визначається обсягом та змістом знаходиться в ньому постійно і надходить у нього безперервно різноманітної документальної інформації. Можна припустити багато типологічних структур бібліотечного фонду в залежності від основного системоутворюючого ознаки.

Бібліотечний фонд характеризується тематичною і видовою структурою, кількісним і якісним складом носіїв інформації і т. п. в статиці і динаміці. По головному призначенню фонди диференціюються на основні, підсобні, довідково-бібліографічні, обмінні, запасні (резервні, страхові) і ін Групування фондів по комплексам, що забезпечує спеціалізоване бібліотечно-інформаційне обслуговування читачів та особливі умови зберігання, здійснюється за такими ознаками:

вид документа (газети, картографічні матеріали, нотні видання, изоматериалы);

цінність документа (рідкісні та особливо цінні видання, рукописи);

форма носія інформації (мікроформи);

хронологія (поточні періодичні видання).

Потребность, мотив, цель