Питання про сутність бібліотекознавства, його функціях і структурі не втратив актуальності і в кінці XX в. Однак тепер він має вирішуватися з урахуванням реалій глобального процесу, що отримав ємне назву "інформатизація суспільства". Цим терміном позначено симптом принципово нового етапу суспільної еволюції, сенс і наслідки якого ще не повністю оцінені наукою. Головне, що відрізняє його від всіх попередніх формацій, полягає в придбанні інформацією статусу фундаментального фактора існування людства. Якщо раніше життя і прогрес людства залежали в основному від матеріального виробництва, то тепер вони неможливі без максимального використання інформації в усіх її видах. Інформаційний чинник швидко набуває майже таку ж значимість, як і матеріальний.

Цей історичний перехід до нового типу цивілізації особливо чітко проявляється в деяких найбільш развішх капіталістичних країнах. Виросла в "постіндустріальному" ("технотронного") суспільстві так звана індустрія інформації та інформаційного обслуговування придбала настільки велику питому вагу в житті держави і окремої людини, що за кількістю зайнятих у ній людей наближається до сфери матеріального виробництва. Саме матеріальне виробництво потрапляє у все більшу залежність від індустрії інформації.

Змінилися і суспільні потреби в інформації, одним з наслідків чого стала корінна трансформація бібліотечної справи. Воно все більше перетворюється на одну з потужних і найважливіших галузей індустрії інформації, оснащується новітньою компьюнікаціонной технікою, нетрадиційними носіями інформації, високоефективними автоматизованими технологіями її обробки та використання.

З урахуванням цих змін перетвориться і бібліотекознавство. Воно поступово переходить на нетрадиційний шлях розвитку, все більше перетворюючись на науку, покликану розробляти теоретичне забезпечення ефективного розвитку та функціонування бібліотечної справи як галузі індустрії інформації.

Сутність бібліотекознавства як науки

Внутрішня основа, зміст, сенс і суть бібліотекознавства, тобто його сутність, - фундаментальний і дискусійне питання, що характеризується досить суперечливо спектром поглядів вчених.

Методологічно правильне розуміння сутності бібліотекознавства має надзвичайно важливе значення як для самої бібліотечної теорії, так і для її практики. Без нього неможливі самоосмислення, самоусвідомлення, самоідентифікація бібліотекознавства як науки. Його невірне тлумачення може спричинити за собою помилкове розуміння корінних цілей бібліотекознавства, його завдань, області наукового пошуку та її кордонів, розпорошення сил вчених на рішення не властивих бібліотекознавства завдань, від чого багато в чому залежать раціональність, результативність та ефективність бібліотекознавства як науки.

Детальніше...

Функції бібліотекознавства

Функції бібліотекознавства детермінуються його певними цедямі, як феномена науки, виникають з них і служать їх досягненню. Мета бібліотекознавства як науки взагалі полягає в тому, чтоббГ служити основою доцільної та найбільш ефективної діяльності людей. "Конкретна специфічна мета бібліотекознавства - оптимізація соціального використання інформації, зафіксованої у вигляді публікацій, через бібліотечну справу. Конкретно вона виражається, як зазначалося, у вивченні, описі, поясненні, пророкуванні явищ, складових його предмет і виражаються у вигляді теорій, законів, концепцій, понять і т.д.

Детальніше...

Структура бібліотекознавства

Структура бібліотекознавства - його будова і внутрішня форма організації - це єдність стійких взаємозв'язків між його елементами, що забезпечують його цілісність і тотожність самому собі і збереження основних властивостей при різних зовнішніх і внутрішніх змінах. Простіше кажучи, це міцна, відносно стійкий зв'язок і взаємодія елементів, сторін, частин бібліотекознавства як цілого. Значення вивчення його структури полягає в тому, що це дає бачення бібліотекознавства не тільки як цілісності, але і більш конкретно - як взаємопов'язаності його складових частин.

Детальніше...

бизнес-план