Економіка як фактор зовнішнього середовища

Наявність у населення вільних фінансових коштів дозволяє користувачам більш активно використовувати пропоновані бібліотеками платні послуги, в першу чергу копіювання документів, надання інформації за допомогою сучасних технічних засобів і т.д.

Сприятлива економічна ситуація в суспільстві значно розширює можливості бібліотек по залученню для реалізації різних проектів коштів спонсорів та меценатів, збільшує обсяг дарів і пожертвувань для бібліотек. Все це в кінцевому підсумку веде до зміцнення фінансового становища бібліотек, розширенню їх можливостей.

Політичні і економічні перетворення суспільства, як правило, нерозривно взаємопов'язані. Наочним прикладом впливу змін зовнішнього середовища на діяльність бібліотечно-інформаційних установ можна простежити на прикладі Китайської Народної Республіки.

На початку 1980-х років КНР стала на шлях соціально-економічних реформ і політики "відкритих дверей". Швидкий розвиток економіки, науки і технологій наполегливо вимагало знань та інформаційного забезпечення. З цього часу починається справжній бум у розвитку бібліотечних технологій, виникає безліч нових бібліотек і інформаційних центрів. Так, якщо в 1949 році в Китаї було всього 392 бібліотеки всіх типів, серед яких - 55 публічних, 132 бібліотеки ВНЗ, 44 профспілкових і 44 приватних, а у 1978 році було 1256 публічних бібліотек, то в 1995 році таких налічувалося вже 2596, вузівських - 1080, науково-технічних - понад 8 тис., профспілкових - близько 200 тис., шкільних - більше 16 тис. Економічні реформи, що проводяться в Китаї,. збільшився попит на бібліотечно-інформаційні послуги та створили умови для швидкого розвитку бібліотечної справи. За останнє десятиліття XX в.

в КНР було побудовано більше 1 тис. бібліотечних будівель. Економічний підйом дозволив китайському суспільству в найкоротші терміни, всього за 5 років - з 1983 по 1987 рік - побудувати Національну бібліотеку, яка за своєю площею поступається тільки Бібліотеці Конгресу США.

Соціально-економічні перетворення 1980-1990-х років, глибоко зачепили різні сторони життя в республіках колишнього Радянського Союзу і країн соціалістичного табору, не забарилися миттєво позначитися на діяльності бібліотек. Дефіцит фінансових коштів призвів як до скорочення мережі бібліотек різних видів в цілому, так і до зменшення коштів, що спрямовуються на формування інформаційних ресурсів, фінансування діяльності персоналу, розвиток матеріально-технічної бази бібліотек. Так, після возз'єднання Німеччини в єдину державу близько 30% всіх бібліотек в Східних землях припинили роботу. Економічна криза і як його результат скорочення фінансування створили досить складну ситуацію в бібліотечній справі Білорусі. Більш за все це відбилося на матеріально-технічній базі бібліотек, викликало інтенсивне скорочення бібліотечної мережі в сільській місцевості. В цілому за 1991-1995 роки в республіці було закрито 677 сільських бібліотек, 1340 бібліотечних пунктів, надходження до фондів публічних державних бібліотек знизилися на 66%, кількість співробітників - на 8,7%.

Те чи інше зміна стану економіки має позитивне або негативне вплив на різні аспекти діяльності бібліотек. Загальна економічна криза призвела до скорочення мережі бібліотек різних відомств, зменшилося число нових надходжень до фондів, знизився реальний рівень заробітної плати бібліотечних працівників. Разом з тим саме в цей період під впливом ряду економічних і соціально-політичних чинників (розширення можливостей міжнародного співробітництва, поява позабюджетних джерел фінансування, таких, як спонсорство, підприємницька діяльність бібліотек і т.п.) провідні бібліотеки республіки приступили до автоматизації своєї діяльності і різко скоротили огрив в даному напрямку від зарубіжних колег у порівнянні з радянським періодом.

Производство и экономика