Класифікація бібліотек

Однією з найстаріших і часто вживаних є класифікація бібліотек за адміністративно-територіальним поділом. Даний критерій нестабільний, тому що адміністративно-територіальний поділ кожної країни час від часу під впливом ряду факторів змінюється: з'являються нові територіальні одиниці, площа держави, зменшується чи збільшується, змінюється структура адміністративно-територіального поділу, виникають нові населені пункти, а інші - припиняють своє існування. Відповідно до сучасним адміністративно-територіальним поділом Білорусі можна виділити наступні бібліотеки: республіканські, обласні, районні, міські, селищні та сільські.

Діючими в державі нормами також визначається ступінь доступності бібліотек. Відповідно до цього критерієм виділяють загальнодоступні бібліотеки та бібліотеки з обмеженим доступом. Під загальнодоступністю необхідно розуміти право і можливість для кожного члена суспільства відвідувати бібліотеку і користуватися її послугами без будь-яких обмежень за расовими, національними, релігійними, фізичним або іншими ознаками. Л.В. Солоненко зробила спробу провести подальшу класифікацію загальнодоступних бібліотек. Загальнодоступними в першу чергу вважаються публічні бібліотеки. Однак і їх загальнодоступність необхідно розуміти з урахуванням ряду обмежень.

Так, публічні бібліотеки обслуговують на абонементі тільки жителів свого населеного пункту (району, мікрорайону міста); багато з них під приводом турботи про збереження фондів відмовляють у своїх послугах студентам. Практично всі публічні бібліотеки республіки не пристосовані для обслуговування осіб з порушенням опорно-рухового апарату, що також знижує рівень їх загальнодоступності.

Бібліотеки, що функціонують в структурі підприємств, організацій та установ, працюють в режимі обмеженого доступу і обслуговують, як правило, тільки своїх співробітників. Разом з тим ступінь доступності в бібліотеках даної групи різна. Наприклад, режим доступу до шкільної бібліотеки більш сприятливий, ніж в бібліотеку промислового підприємства, а тим більше військового відомства. Це також може служити критерієм для подальшої диференціації бібліотек даної групи.

Слід розмежовувати критерій доступності і критерій платності. Відповідно до останнього виділяють платні та безкоштовні бібліотеки. Користування послугами більшості громадських бібліотек є безкоштовним. До платних належать бібліотеки, що діють на комерційній основі і стягують разову або абонентську плату за користування послугами. Це, наприклад, бібліотеки комерційних вузів та інших недержавних навчальних закладів.

В якості зовнішнього середовища для окремих бібліотек виступає також державна система бібліотек. В залежності від виконуваних функцій, у системі можна виділити центральні та низові бібліотеки. З урахуванням того, яка система є об'єктом класифікації, одна і та ж бібліотека в різних ситуаціях може виступати то центральної, то низовий. Так, ЦБ в складі ЦБС є центральною по відношенню до інших бібліотек системи, що і відображено в її назві. Але в системі бібліотек області вона вже буде низової, а місце центральної займе обласна бібліотека.

У межах республіканської системи бібліотек також існує розмежування сфер діяльності. В залежності від території, яку охоплює сфера обслуговування бібліотеки, розрізняють республіканські, обласні, районні, міські, сільські, а також бібліотеки окремих підприємств, організацій та установ.

Виходячи з розуміння бібліотеки як чотирьохелементна системи, елементами внутрішнього середовища, генеруючими класифікаційні ознаки, є бібліотечний фонд, контингент користувачів, персонал і матеріально-технічна база.

Основними критеріями класифікації бібліотек, обумовленими бібліотечним фондом, є зміст і форма документів, загальний обсяг фонду і запрограмована активність його використання. Класифікація бібліотек з утримання зібраних ними документів є однією з найбільш традиційних і усталених. Відповідно до неї прийнято виділяти універсальні та галузеві бібліотеки.

Універсальними є ті з них, які мають у своєму розпорядженні фондом по різним галузям знань, а фонд галузевих сключает документи по одній або кільком галузям. Галузеві бібліотеки, в свою чергу, можна розділити на гуманітарні, технічні, медичні та ін До універсальних традиційно відносять НББ, обласні та публічні бібліотеки. Універсальними за складом своїх фондів також є бібліотеки університетів і шкіл. До галузевим в першу чергу відносять спеціальні бібліотеки окремих підприємств, установ і організацій. Разом з тим цей критерій є одним з найбільш нечітких, так як в будь-якій бібліотеці є хоча б кілька універсальних довідкових видань, що фактично робить універсальної її саму.

Бібліотеки середніх спеціальних навчальних закладів можна віднести до спеціальних з великою часткою умовності, тому що в цих закладах, крім спеціальних, вивчають і загальноосвітні дисципліни і відповідно комплектують по ним фонд літератури.

В залежності від видів документів, що становлять фонд бібліотек, доцільно виділяти універсальні та спеціалізовані бібліотеки. Універсальними в даному випадку є бібліотеки, фонд яких складається з різних видів документів, а до спеціалізованих відносяться бібліотеки, фонди яких містять окремі види документів. Спеціалізовані, в свою чергу, діляться на бібліотеки творів друку, мікроформ та електронні. Серед бібліотек творів друку можна виділити бібліотеки патентів, стандартів та ін Як і попередній, цей критерій класифікації теж не є чітким, тому що в більшості бібліотек поряд з основними, є, хоча і в невеликій кількості, інші види документів.