Класифікація бібліотек

Класифікація бібліотек за обсягом фонду передбачає їх розподіл за групами в залежності від кількості документів. Відповідно до цього критерієм ЮНЕСКО диференціює публічні бібліотеки на чотири групи: що мають до 2000 томів, від 2001 томи до 5000 томів, від 5001 томи до 10 000 томів і більше 10 000 томів. Для шкільних бібліотек ЮНЕСКО за цією ознакою пропонується інша класифікація. В останньому варіанті у зв'язку із зростанням обсягів фондів бібліотек ЮНЕСКО змінені кількісні параметри кордонів і вже виділені бібліотеки, які мають до 5000 томів, від 5001 томи до 10 000 томів, від 10 001 томи до 20 000 томів і більше 20 000 томів. ЄС в рамках програми "Івес 2000" пропонує іншу угруповання бібліотек в залежності від обсягу їх фондів. У Білорусі не існує чіткої, закріпленої в регламентуючих документах диференціації бібліотек за цією ознакою, тому між класами не можуть бути встановлені необхідні кількісні кордону.

Заздалегідь задана активність використання фондів бібліотек є підставою для виділення бібліотек-депозитаріїв і бібліотекрепозітаріев. Правда, друга частина з названої дихотомії при позначенні бібліотек практично ніколи не використовується. Основними ознаками класифікації бібліотек, обумовленими контингентом користувачів, є їх вік, фізичні можливості і кількість.

В залежності від віку користувачів необхідно виділяти бібліотеки універсальні і спеціалізовані. До універсальних відносяться бібліотеки, що обслуговують різні вікові категорії користувачів. Це в першу чергу відповідні види публічних бібліотек. Спеціалізованими необхідно вважати бібліотеки, що обслуговують користувачів певної вікової групи: дітей, юнацтво або дорослих. Таких бібліотек більшість. Так, дитячими є ЦБС дитячих публічних бібліотек, дитячі бібліотеки-філії змішаних ЦБС, шкільні бібліотеки, бібліотеки позашкільних та дитячих організацій. Юнацтво обслуговується таким видом спеціалізованих бібліотек, як бібліотеки ПТУ і ссузів. Решта бібліотеки, тобто наукові, виробничі і управлінські, обслуговують лише дорослих користувачів.

В залежності від психофізіологічних можливостей користувачів також необхідно виділяти універсальні та спеціалізовані бібліотеки. До універсальних в даному випадку відносяться бібліотеки, що обслуговують різні групи користувачів, виділені за вказаною параметру, а до спеціалізованих тільки ті, які орієнтовані на роботу з певними категоріями користувачів. Серед них виділяють бібліотеки для осіб без фізичних обмежень та осіб з певними видами обмежень у фізичному і психічному розвитку. Більшість бібліотек Білорусі в даному випадку необхідно відносити до спеціалізованих, так як вони орієнтовані на обслуговування користувачів, які не мають обмежень у психофізичному розвитку, і тому не можуть вважатися універсальними відповідно до названим параметром. Навіть публічні бібліотеки республіки, які за своїм статусом повинні обслуговувати різні категорії користувачів, не мають у своєму розпорядженні фондами, призначеними для людей з порушенням зору, різними формами психічних захворювань. Вони також, як ми вже відзначали, архітектурно і технологічно не пристосовані для обслуговування осіб з порушенням опорно-рухового апарату. Ще один з видів спеціалізованих складають бібліотеки для сліпих і слабозорих, які в республіці представлені системою БелОІЗ. Особливий вид спеціалізованих включає бібліотеки для осіб з порушеннями психічного розвитку, в тому числі - відповідних спецшкіл.

Класифікація бібліотек за кількістю користувачів, як і класифікація за обсягом фонду, часто використовується в статистичних угрупованнях, а також в регламентуючих документах. Так, при визначенні типових штатів ЦБС Республіки Білорусь об'єднані в чотири групи ЦБС, ЦБ яких мають менше 1750 користувачів, 1750-2449 користувачів, 2450-3849 користувачів і більше 3850 користувачів.

У постанові по віднесення бібліотек до груп за оплатою праці керівників запропонована класифікація ЦБС на чотири групи: 10-25 тисяч, 25-45 тисяч, 45-75 тисяч і більше 75 000 користувачів. Для бібліотек інших видів розмежування зроблені з інших кількісним кордонів.
На відміну від фонду та контингенту користувачів ознаки персоналу значно рідше застосовуються при класифікації бібліотек. Найпершим серед них є наявність в бібліотеці штатних співробітників. Такий критерій класифікації, наприклад, є найважливішим у німецькій бібліотечної статистики, яка виділяє бібліотеки з персоналом і без штатного персоналу.

При класифікації бібліотек в залежності від кількості штатних співробітників виділяють групи бібліотек, які не мають штатних співробітників, з одним співробітником, з 2-5 співробітниками і так далі в залежності від цілей дослідження.

Відповідно до параметрами матеріально-технічної бази бібліотек також можна виділити ряд критеріїв класифікації. Наприклад, в залежності від технічного стану будівель розрізняють бібліотеки, які потребують капітального ремонту, поточного ремонту і не потребують ремонту. Дана класифікація активно використовується в бібліотечній статистиці, бібліотеки класифікуються в залежності від площі займаних приміщень. Відповідно до цього критерієм можна виділити бібліотеки, які мають площу до 50 кв. м, 50-100 кв. м і т.д.

Технічна оснащеність бібліотек також є підставою для визначення багатьох ознак їх класифікації. Тільки відповідно до одного з них - наявністю доступу в комп'ютерні мережі - можна виділити три групи: бібліотеки, що не мають доступу в комп'ютерні мережі, бібліотеки, які мають доступ в локальну мережу, і бібліотеки, які мають доступ в Інтернет.

Так як фасетної класифікації дозволяє більш повно відобразити значущі, з точки зору дослідника, ознаки бібліотек, і вони на рівних умовах можуть бути покладені в її основу, ми побудували таку класифікацію бібліотек відповідно до названими вище ознаками (див. табл. 5.2). Запропонований нами перелік класифікаційних ознак, які визначаються факторами зовнішнього і внутрішнього середовища діяльності бібліотек, не є вичерпним; відповідно не може бути вичерпним і перелік виділених класів бібліотек. В залежності від завдань, які стоять перед дослідником, спектр критеріїв класифікації можна розширити, або класифікація може бути продовжена на більш дрібних рівнях розподілу по вже виділеним ознаками. Це дозволить визначити нові класи бібліотек.