Бібліотекознавство і загальнонаукові дисципліни

Асиміляція бібліотекознавством багатьох теоретичних положень і методів соціальної психології призвела до того, що в його структурі утворився порівняно новий самостійний підрозділ - бібліотечна соціологія, що вивчає соціологію бібліотеки, книги та читання, соціальні фактори функціонування в суспільстві книги, знання, інформації. Соціологічний аналіз функціонування бібліотеки і бібліотечної справи розкриває природу читацьких інтересів і потреб, їх характер і спрямованість, визначає місце читання у системі суспільних явищ та його роль у формуванні духовного світу людини.

Нині, як і раніше, наукова розробка багатьох проблем бібліотечної справи (удосконалення складу і змісту бібліотечного фонду, поліпшення системи бібліотечного обслуговування населення, керівництво бібліотечною справою, соціальні аспекти бібліотечної професії, підготовка бібліотечних кадрів та ін) неможлива без серйозної опори на теоретичний і методичний інструментарій соціальної психології.

Взаємодія бібліотекознавства з соціологією має певне значення і для останньої. Зокрема, соціологія враховує дані бібліотекознавства про читанні за соціальною характеристикою суспільства і його окремих верств.

Бібліотекознавство і економіка. У другій половині XX ст. виникає і наростає тенденція до взаємозв'язку бібліотекознавства з економічною наукою, поступово формується проблематика економіки бібліотечної справи, набуває все більш актуального значення.

Використовуючи закони і категорії економічної науки, бібліотекознавство починає по-новому дивитися на відносини, що виникають між людьми в процесі виробництва бібліотечних послуг та громадської організації споживання інформаційної продукції бібліотек. Бібліотечна справа розглядається як частина економіки невиробничої сфери економіки і культури.

Під впливом економічного мислення бібліотекознавство вперше приступає до дослідження таких питань, як економічна природа бібліотечної праці, його економічна оцінка, економічні аспекти споживання бібліотечних послуг, фінансування та оплата праці в бібліотечній справі, матеріально-технічне забезпечення бібліотек і ін. Активно обговорюється дихотомія платності - безкоштовності бібліотечного обслуговування. Виникло напрям досліджень, що позначається поняттям "бібліотечний маркетинг".

Сплеск уваги до економіки бібліотечної справи у вітчизняному библиотековедении спостерігається в останні 5-6 років, що пов'язано з переходом країни до ринкових відносин. Інтенсивні дослідження вітчизняних фахівців призвели до того, що в структурі бібліотекознавства вже сформувався відносно самостійний аспектний розділ, який отримав назву "Бібліотечна економіка". Основні його характеристики виразно виявилися в рамках навчальної дисципліни "Організація, економіка, управління бібліотечною справою".

Є підстави припускати, що в майбутньому він набуде статусу навчальної дисципліни.

Разом з тим процес наростання уваги до економіки бібліотечної справи йде не так просто, як здається. Пов'язано це з тим, що в дослідженнях окремих фахівців прослизає вульгарно-економічний підхід до бібліотечної справи, що виражається в прагненні представити інформацію, інформаційні послуги як звичайний товар. Це може призвести до введення платності за всі форми бібліотечно-бібліографічного та інформаційного обслуговування, повного перекладу бібліотечної справи на рейки ринкової економіки, що буде суперечити загальновизнаним праву людини на безперешкодний, нічим не обмежений доступ до інформації.