Сутність і критерії типології бібліотек

У 1994 р наукові співробітники РДБ А. В. Гришин і А. М. Ушакова в якості підстави класифікації бібліотек висунули мотивацію звернення читача до бібліотеки, що є, на їхню думку, проявом головного напрямку потреби людини в інформації. Відповідно до цього вони виділяють два основні класи бібліотек - публічні і спеціальні. Їх вони поділяють на підкласи на підставі характеристики читацького попиту. За цією ознакою публічні бібліотеки діляться ними на публічні наукові і масові. Перші орієнтуються на задоволення запитів підвищеного рівня, другі - стандартизованих запитів. Той же підхід застосований авторами і до поділу спеціальних бібліотек: підвищені читацькі запити задовольняють наукові бібліотеки, стандартизовані запити виробничого характеру - виробничі бібліотеки, навчального характеру - навчальні бібліотеки. Оцінюючи пропозицію А. В. Гришина і А. М. Ушакової, слід зазначити три моменти. По-перше, класифікація проводиться ними за ознакою читацьких потреб, по-друге, автори не визначають, що ж собою являють підвищені і стандартизовані запити, нарешті, виділення класу публічних бібліотек некоректно, оскільки такі є і в класі спеціальних бібліотек.

Бібліотеки характеризуються різноманіттям стійко різняться ознак. Тому необхідно спочатку систематизувати самі ознаки бібліотек. Вони можуть різнитися: за цільовим призначенням, контингенту користувачів, тематичним, видовим складом і обсягом фондів, приналежності, масштабом діяльності, юридичної самостійності, місця і функцій в бібліотечній системі і її статусу, ступеня доступності та ін. По кожному з цих ознак можна виділити ряд типів, видів, підвидів бібліотек. При цьому кожна бібліотека може бути одночасно охарактеризована кількома ознаками, тобто  їй може бути знайдено місце одночасно в різних класифікаціях, кожна з яких може виявитися корисною.

Ми дотримуємося тієї позиції, що освіта типів бібліотек відбувається не стільки формально-логічним шляхом, скільки шляхом змістовним. З безлічі нерівноцінних за своїм значенням ознак необхідно виділити ознака, здатний відобразити основну сутність бібліотеки як соціального інституту, тобто первинний по відношенню до додаткових, похідних ознаками. Таким вимогам найбільше відповідає суспільне, соціальне призначення бібліотеки. Ця ознака визначає необхідність функціонального підходу до типізації бібліотек, що дозволяє виявити стійку змістовну характеристику бібліотеки і розрізняти бібліотеки насамперед по функції, тобто характером, змістом, спрямованості діяльності бібліотеки, в свою чергу, визначаються характером задоволених інформаційних потреб.

Особливості останніх обумовлені взаємопов'язаними процесами диференціації та інтеграції, які охоплюють всі сфери суспільного життя. З одного боку, відбувається подальше дроблення функцій і структури виробництва, науки, освіти, поглиблення їх спеціалізації, що, в свою чергу, посилює диференціацію професій і спеціальностей. Ця тенденція об'єктивно формує потреби у все більш звужується області знань. У структурі інформаційних потреб починають все більше домінувати запити вузько галузевого (узкопредметного) типу. З іншого боку, у міру розвитку суспільства посилюються інтеграційні процеси, суть яких полягає в зростанні комплексності всіх ланок техніки, виробництва, науки, освіти, виховання людини, в посиленні їх взаємодії, в зміцненні їх єдності.

Інтеграційні процеси настійно вимагають "комплексних" фахівців, які синтезують різноманітні наукові знання. Покликанням, призначенням, завданням кожної людини стає всебічний розвиток усіх своїх здібностей, поєднання фізичних, інтелектуальних, моральних, естетичних та інших сил. Цілісність різноманітних проявів життєдіяльності людини породжує різноманітні, універсальні інформаційні потреби.

Поєднання в інформаційних потребах комплексної і спеціальної тематики правомірно пов'язує типологію бібліотек з інтеграцією і диференціацією, чому відповідають два типи бібліотек: універсальні і спеціальні. Можна погодитися з Н. І. Тюлин і в особливий, третій тип виділити національні бібліотеки через їх особливої ​​соціальної значущості і ролі в бібліотечній системі країни. Подальше, видове, розподіл бібліотек є єдиним для всіх типів бібліотек. Воно конкретизує їх основне функціональне призначення і визначається трьома групами факторів: формальними, змістовними і системними.